Учасники Фіналу Кубку України серед жіночих команд пам’яті олімпійського чемпіону, заслуженого майстра спорту СРСР Бориса ТЕРЕЩУКА прокоментували підсумки змагань.

Богуслав ГАЛИЦЬКИЙ, головний тренер команди «Континіум-Волинь-Університет» (Луцьк):

- У фіналі вийшов справжній кубковий поєдинок. І матч за 3-е місце - також, адже бронзові медалі - це престиж клубу - є за що боротися. В півфіналі нам довелося грати в повну силу з «Керкінітідою». Сьогоднішня гра була цікава тим, що «Хімік» постав більш рівною командою, тоді як раніше виділялася Джуріч, на яку ми й переводили свій блок. У цьому матчі атакували всі приблизно однаково. Прекрасно Кодола зіграла. Вона, на мій погляд краща, ніж Джуріч. Я її в приклад своїм підопічним наводив: «Дивіться, як людина хоче виграти Кубок».

- Сьогодні Ваша команда виявилася трохи сильніше. За рахунок чого вдалося схилити чашу терезів на свою користь?

- Якби виграли у чотирьох партіях, сказав би за рахунок характеру. А так, ми, ведучи чотири очки, програли - просто зупинилися в один момент, а значить, не проявили характер. У п'ятій партії трохи виявилися сильнішими психологічно. Ми вели 9:3, а це майже перемога. Потім 11:11. У кінцівці нам просто трохи більше пощастило. Южненські волейболістки заметушилися і нам вдалося виграти. Не можна сказати, що ми сильніші - ми ні в чому не перевершуємо суперника. Дякуємо Богові, що дав нам сьогодні виграти Кубок, а дівчатам отримати «майстрів спорту». Просто пощастило нам трохи більше, а везе тому, хто бореться за кожен м'яч, тому, хто бореться до останнього м'яча.

Євген НІКОЛАЄВ, головний тренер «Хіміка» (Южне):

- Враження не райдужні. Брали «Фінал чотирьох» у Южне для того, щоб вигравати. Вийшли у фінал, показавши непогану гру в матчі з «Сєвєродончанка», але перемогти у фіналі не вдалося. Налаштованість перед грою була, але в першій партії, навіть маючи прийом, програли досить-таки відчутно. З цього стану важкувато було вийти. Але потім дівчата все-таки проявили характер. Виграли другу партію, вели сім очок у третій, але, коли залишилося зробити два кроки, наче стоп-кран включили – не знайшлося людини, яка змогла б добити два рази до підлоги. У п'ятій партії мали прийом, але знову ж таки не змогли його реалізувати. Можливо, втома, яка накопичилася не дала повною мірою зіграти в нападі Даші Степановській. Начебто зробили найважче - наздогнали, але кінцівку самі віддали - помилилися на подачі і двічі в нападі.

- Загалом, у чому все-таки поступилися, на Ваш погляд?

- Багато не добили своїх атак. У цьому програли.

- Чому в цих матчах не взяли участі Міра Джуріч та новачок команди Марина Захожа?

- Все просто - обидві травмовані.

Леонід ХРИЧОВ, головний тренер «Керкінітіди» (Євпаторія):

- До сьогоднішньої перемоги (прес-конференція проходила після матчу за 3-є місце. – прес-служба) тільки домішується осад від вчорашньої невдалої гри. Дві партії були зіграні нами невдало. Хай би результат був би такий самий, але якість була б кращою. Сьогодні першу партію ми почали дуже здорово, а потім стався провал - Тетяна Літвіновська запустила незручну для нас подачу. Другу партію, хай і програли, але в боротьбі. А потім дівчатка проявили характер. Спочатку Женя Голдобіна підняла в захисті, потім Оля Олійник – взагалі почали показувати свою гру, чого я чекаю, кожен раз, коли ми виходимо на майданчик. Не завжди така гра виходить - сьогодні вийшло.

- Третє місце для «Керкінітіди» - цей завдання-мінімум, або завдання-максимум?

- Мінімум. Хотіли стати другими.

- Як розділите отримані за 3-е місце преміальні?

- Призові гроші ми отримаємо через клуб, тому будуть деякі втрати на податки. Але відсотків 75 підуть на премії гравцям. Заслужили!

Людмила ПОСТОВОЙТЕНКО, гравець «Керкінітіди» (Євпаторія):

- Після програшу двох партій були думки про перемогу?

- Ми просто боролися до кінця, до останнього свистка, не думаючи про рахунок. Взаємодопомога на майданчику, підтримка з боку тренера - все це допомогло нам виграти. І на емоціях зуміли все-таки виграти.

- У четвертій партії Ваша команда перебувала в одному м'ячі від поразки у матчі, програючи 21:24. Як вдалося переламати хід гри?

- Хай ми і програвали три м'ячі, це ж іще не кінець був - фінальний свисток не пролунав. Грали, боролися і виграли. Вірили до кінця.

Прес-служба ФВУ.